ірод
І́РОД, а, ч., лайл. Дуже жорстока, люта людина; кат, недолюдок.
[Відьма:] Як була я молодою — І гадки не мала, По садочку похожала, Квічалась, пишалась. А він мене і набачив, Ірод!.. (Шевч., І, 1951, 366);
[Микита:] Пустіть мене! За що ви надо мною знущаєтесь? Лучче [краще] втопіть мене або вбийте! Собаки! Іроди! Катюги!.. (Кроп., І, 1958, 101);
— Думалось, хоч дітей врятую — не пощастило. В землю загнали моїх кришеняток, іроди, упирі кляті [фашисти]! (Збан., Єдина, 1959, 237).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ірод — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- Ірод — А, ч. Ставленик римлян. За часів його правління провадилось інтенсивне будівництво міст, храмів, палаців. Жорстокість, з якою Ірод придушував народні рухи, знайшла своє відображення в біблійних міфах, зокрема про винищення Іродом іудейських дітей. Словник поетичної мови Василя Стуса
- ірод — -а, ч. 1》 Цар Іудеї, якого зображено в Біблії дуже жорстоким. 2》 лайл. Дуже жорстока, люта людина; кат, недолюдок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Ірод — І́род іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
- ірод — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови
- Ірод — І́род, -да, -дові, І́роде! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)