1. Словник поетичної мови Василя Стуса

Ірод

І́род

А, ч. Ставленик римлян. За часів його правління провадилось інтенсивне будівництво міст, храмів, палаців. Жорстокість, з якою Ірод придушував народні рухи, знайшла своє відображення в біблійних міфах, зокрема про винищення Іродом іудейських дітей.

Віками йде вертепна драма

у дев'ять Дантових картин,

сам Ірод краще не заграв би,

тут Вельзевул покине кін,

не витерпить. (П-2:227).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ірод — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  2. ірод — -а, ч. 1》 Цар Іудеї, якого зображено в Біблії дуже жорстоким. 2》 лайл. Дуже жорстока, люта людина; кат, недолюдок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Ірод — І́род іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  4. ірод — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови
  5. Ірод — І́род, -да, -дові, І́роде! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ірод — І́РОД, а, ч., лайл. Дуже жорстока, люта людина; кат, недолюдок. [Відьма:] Як була я молодою — І гадки не мала, По садочку похожала, Квічалась, пишалась. А він мене і набачив, Ірод!.. (Шевч., І, 1951, 366); [Микита:] Пустіть мене!... Словник української мови в 11 томах