іскроперий

іскропе́рий

А, -е, інд.-авт. Похідне від іскра і перо.

Над травнем — іскроперим раєм —

провис розіп'ятою тінню,

морським. Рибальським. Громовим. (Т.1,кн.2:188).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me