Словник української мови в 11 томах

іронічно

ІРОНІ́ЧНО. Присл. до іроні́чний.

Дядько.. уперся, що до Криниці найменше десять верстов. Ми іронічно хитаємо головами (Коцюб., II, 1955, 235);

Вона усміхнулася іронічно (Коб., І, 1956, 341);

Я кривився від тих похвал. Вони звучали іронічно (Збан., Малин. дзвін, 1958, 400).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. іронічно — іроні́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. іронічно — Присл. до іронічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови