іронічно

ІРОНІ́ЧНО. Присл. до іроні́чний.

Дядько.. уперся, що до Криниці найменше десять верстов. Ми іронічно хитаємо головами (Коцюб., II, 1955, 235);

Вона усміхнулася іронічно (Коб., І, 1956, 341);

Я кривився від тих похвал. Вони звучали іронічно (Збан., Малин. дзвін, 1958, 400).