ІРРЕГУЛЯ́РНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що нерегуля́рний.
Іррегулярні війська.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
іррегулярний —
рос. иррегулярный неправильний, не підпорядкований певному положенню, порядку тощо.
Eкономічна енциклопедія
іррегулярний —
іррегуля́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
іррегулярний —
-а, -е, книжн. Те саме, що нерегулярний; не підпорядкований певному порядку. Іррегулярні війська.
Великий тлумачний словник сучасної мови
іррегулярний —
іррегуля́рний (від лат. irregularis – неправильний) неправильний не підпорядкований певному положенню, порядку тощо; ¤ і-ні війська – війська, що не мають правильної постійної організації, певної системи комплектування, проходження служби й навчання.
Словник іншомовних слів Мельничука
іррегулярний —
НЕРЕГУЛЯ́РНИЙ (який здійснюється, діє, виконується не постійно, з перервами), ІРРЕГУЛЯ́РНИЙ книжн., НЕСИСТЕМАТИ́ЧНИЙ, ЕПІЗОДИ́ЧНИЙ, СПОРАДИ́ЧНИЙ книжн. (який здійснюється, відбувається час від часу).
Словник синонімів української мови