іскрити

ІСКРИ́ТИ, и́ть, недок.

1. Викидати, розсівати іскри (у 1 знач.).

Пожежа все розгорялась та розгорялась. По сторонах тих двох високих куп огнів здіймалися нижчі, зливалися і страшенно іскрили (Мирний, III, 1954, 339).

2. Яскраво сяяти; виблискувати.

Жемчуг іскрить та леліє (Федьк., І, 1960, 423);

В саду іскрять сніги рожеві (Шер., Дорога.., 1957, 133).

3. спец. Утворювати іскри при неповному контакті.

Мотор іскрить; Рубильник іскрить.

Значення в інших словниках

1. іскрити — іскри́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. іскрити — -ить, недок. 1》 Викидати, розсівати іскри (у 1 знач.). 2》 Яскраво сяяти; виблискувати. 3》 спец. Утворювати іскри за неповного контакту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. іскрити — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови