іскрометний
ІСКРОМЕ́ТНИЙ, а, е.
1. Який викидає іскри, іскриться.
Згадувались студені ріки й густі ліси, ..радісне скрометне сонце над неозорими просторами!.. (Донч., III, 1956, 153).
2. Яскравий, виразистий.
Життєлюб і оптиміст, Рильський у приватному житті, в колі друзів завжди виділявся іскрометним гумором, дотепністю, яскравими каламбурами (Вітч., 7, 1965, 202).
Словник української мови (СУМ-11)