1. Словник української мови в 11 томах

іскрометний

ІСКРОМЕ́ТНИЙ, а, е.

1. Який викидає іскри, іскриться.

Згадувались студені ріки й густі ліси, ..радісне скрометне сонце над неозорими просторами!.. (Донч., III, 1956, 153).

2. Яскравий, виразистий.

Життєлюб і оптиміст, Рильський у приватному житті, в колі друзів завжди виділявся іскрометним гумором, дотепністю, яскравими каламбурами (Вітч., 7, 1965, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іскрометний — Іскряний, іскрявий, іскрястий Словник чужослів Павло Штепа
  2. іскрометний — іскроме́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. іскрометний — -а, -е. 1》 Який викидає іскри, іскриться. 2》 Яскравий, виразистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. іскрометний — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет. Словник синонімів української мови