іскрявий
І́СКРЯВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що іскри́стий.
Потім переведе [Марина] любий та добрий погляд своїх чорних іскрявих очей на невеличке Петрусеве личко (Мирний, IV, 1955, 231);
Тож більше полюбляв у шиби зазирнути, Як в іскрявім снігу пишає сон дібров (Рильський, Поеми, 1957, 255).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me