істерика
ІСТЕ́РИКА, и, ж. Напад істерії.
Раптом.. почувся страшний крик правдивої істерики (Л. Укр., III, 1952, 542);
Поручик.. упав на стіл головою і забився в істериці (Панч, В дорозі, 1959, 79).
◊ Впада́ти (впа́сти) в істе́рику див. впада́ти¹.
Словник української мови (СУМ-11)