Словник української мови в 11 томах

істерика

ІСТЕ́РИКА, и, ж. Напад істерії.

Раптом.. почувся страшний крик правдивої істерики (Л. Укр., III, 1952, 542);

Поручик.. упав на стіл головою і забився в істериці (Панч, В дорозі, 1959, 79).

◊ Впада́ти (впа́сти) в істе́рику див. впада́ти¹.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. істерика — див. гістерика  Словник чужослів Павло Штепа
  2. істерика — істе́рика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. істерика — -и, ж. Напад істерії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. істерика — істе́рика (від грец. υστερικός – матковий) нервовий припадок, що характеризується, зокрема, раптовим переходом від сміху до сліз. І. є проявом захворювання на істерію.  Словник іншомовних слів Мельничука