іудин
ІУ́ДИН (Ю́ДИН), а, е:
◊ Іу́дине (ю́дине) пле́м’я (порі́ддя й т. ін.), лайл., зневажл.— про зрадників;
Іу́дин (ю́дин) поцілу́нок, зневажл.: а) лицемірний, нещирий поцілунок;
б) учинок людини, що облесливістю приховує свою зраду.
Словник української мови (СУМ-11)