їдкувато

ЇДКУВА́ТО. Присл. до їдкува́тий.

Коропову так захотілось назад, у Донбас, коли зачув він те журавлине курликання: «Ой, Коропов!..» Розгадавши його, їдку-вато всміхнувся Семен Полікарпович (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 117).

Значення в інших словниках

1. їдкувато — їдкува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. їдкувато — Присл. до їдкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови