їстися
Ї́СТИСЯ, їмся, їсися, їсться; їмося, їстеся, їдяться; мин. ч. ївся, їлася, їлося; наказ. сп. їжся; недок.
1. безос. Хотітися їсти.
[Вартоломей:] Оце так галушечки. Тут либонь їстиметься ще смачніш, ніж у хаті (Марко Кропивницький, III, 1959, 65);
Сіли снідати, але сьогодні якось не їлось (Олесь Гончар, IV, 1960, 40);
// Добре, смачно споживатися.
— Ми робили в гурті однією худобою, а ти знаєш, що в гурті каша їсться (Нечуй-Левицький, II, 1956, 306).
2. діал. Гризтися.
Нараз бачать: багато мурашок їдяться, воюють (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 95).
3. перен., розм., рідко. Дуже сваритися з кимось.
Їдяться за землю (Словник Грінченка);
Позавчора він до болю в печінках ївся з переселенцями (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 111).
Словник української мови (СУМ-11)