їстися

Ї́СТИСЯ, їмся, їсися, їсться; їмося, їстеся, їдяться; мин. ч. ївся, їлася, їлося; наказ. сп. їжся; недок.

1. безос. Хотітися їсти.

[Вартоломей:] Оце так галушечки. Тут либонь їстиметься ще смачніш, ніж у хаті (Марко Кропивницький, III, 1959, 65);

Сіли снідати, але сьогодні якось не їлось (Олесь Гончар, IV, 1960, 40);

// Добре, смачно споживатися.

— Ми робили в гурті однією худобою, а ти знаєш, що в гурті каша їсться (Нечуй-Левицький, II, 1956, 306).

2. діал. Гризтися.

Нараз бачать: багато мурашок їдяться, воюють (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 95).

3. перен., розм., рідко. Дуже сваритися з кимось.

Їдяться за землю (Словник Грінченка);

Позавчора він до болю в печінках ївся з переселенцями (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їстися — Гризтися, сваритися. Словник синонімів Караванського
  2. їстися — їмся, їсися, їсться; їмося, їстеся, їдяться; мин. ч. ївся, їлася, їлося; наказ. сп. їжся; недок.: 1》 безос. Хотітися їсти. || Добре, смачно споживатися. 2》 діал. Гризтися. 3》 перен., розм., рідко. Дуже сваритися з кимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. їстися — ї́стися 1 дієслово недоконаного виду хотітися їсти безос. ї́стися 2 дієслово недоконаного виду гризтися; сваритися розм., рідко Орфографічний словник української мови
  4. їстися — КУСА́ТИСЯ (кусати один одного), ГРИ́ЗТИСЯ, Ї́СТИСЯ діал. — Док.: покуса́тися, погри́зтися. Коні прихкали, неначе й вони брали спіл в герці, ставали гопки, били один одного копитами, кусались за вуха (І. Словник синонімів української мови
  5. їстися — Ї́стися, їмся, їсися гл. 1) Безл. Ѣсться. В гурті і каша їсться. Ном. № 10731. Дай, Боже, щоб пилось та їлось. Ном. № 14301. 2) Ссориться. Їдяться за землю. Черк. у. Словник української мови Грінченка