автентичний

СПРА́ВЖНІЙ (не фальшивий або який не є копією чи підробкою чого-небудь), НЕПІДРО́БНИЙ, НЕПІДРО́БЛЕНИЙ, СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., СУ́ТИЙ рідше; АВТЕНТИ́ЧНИЙ книжн. (про текст, документ і т. ін.); ОРИГІНА́ЛЬНИЙ (який не є копією або підробкою чого-небудь); ЧИ́СТИЙ, ЩИ́РИЙ (про метали та вироби з них). Сумніву не було: це було справжнє кам'яневугілля (З. Тулуб); Обличчя його виявило непідроблену радість (В. Собко); Я не бачив і не знаю, чи є у вас справдешній список переробленого в думу "Слова" (Панас Мирний); Писав (Шульга) доноси на "Просвіту" і то найпідлішого ґатунку. Тепер усе виявилось і автентичні документи в руках у нас (М. Коцюбинський); В день вінчання надіслала (пані) молодій парі коштовну.. оригінальну японську вазу (Ірина Вільде); Чисте срібло; Чисті червінці; Щире золото.

Значення в інших словниках

1. автентичний — автенти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. автентичний — Автенти́чний. Той, що ґрунтується на першоджерелі, вірогідний. Тим виділам повітовим, котрі дадуть потверджуючу відповідь на згадане питане, уділить виділ краєвий автентичних вістий о услів’ях еміґрациї до Бразилії (Б., 1895, 20, 3) // пол.  Українська літературна мова на Буковині
3. автентичний — (документ) справжній, правдивий, справдешній, непідробний; (текст) оригінальний, першоджерельний.  Словник синонімів Караванського
4. автентичний — Справжній, справдешній, справжнісінький, достеменний, нестеменний, достотний, правдивий, сутий, власноручний, див. оригінальний, подліний  Словник чужослів Павло Штепа
5. автентичний — [аўтеинтичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
6. автентичний — -а, -е. Справжній, дійсний, правильний; такий, що ґрунтується на першоджерелі. Автентичний каданс — завершення музичного твору або музичного речення. Автентичний текст — офіційний текст міжнародного акта, договору, що розглядається сторонами як достовірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. автентичний — АВТЕНТИ́ЧНИЙ, а, е. Справжній, дійсний. Тепер усе виявилось, і автентичні документи в руках у нас (М. Коцюбинський)...  Словник української мови у 20 томах
8. автентичний — (англ. аuthentic) – дійсний, що відповідає оригіналу.  Економічний словник
9. автентичний — автенти́чний (від грец. αύθεντικός – справжній) дійсний, вірний, той, що грунтується на першоджерелі.  Словник іншомовних слів Мельничука
10. автентичний — Автенти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. автентичний — АВТЕНТИ́ЧНИЙ, а, е. Справжній, дійсний. Тепер усе виявилось, і автентичні документи в руках у нас (Коцюб., III, 1956, 313); // Який походить з першоджерела, який відповідає оригіналові.  Словник української мови в 11 томах
12. автентичний — рос. аутентичный (від грец. authentilos — справжній) — дійсний, рівнозначний, той, що ґрунтується на першоджерелі.  Eкономічна енциклопедія
13. автентичний — Автенти́чний, -а, -е Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа. К. Досв. [изд. 1876]. 3.  Словник української мови Грінченка