агент
ПРЕДСТАВНИ́К кого, чого, від кого-чого, РЕ́ЧНИК, РЕПРЕЗЕНТА́НТ заст.; ПОВПРЕ́Д розм.; АГЕ́НТ (перев. довірена особа організації, установи, що має певні повноваження). Врангель у супроводі представників іноземних військових місій інспектував укріплення Турецького валу на Перекопі (О. Гончар); В історичному романі ти виступаєш суддею минулого, речником сучасного і провісником майбутнього (Ю. Смолич); Глибоке відчування і розуміння краси свого народу та його високого покликання, вміння відбирати кращих його репрезентантів для зображення сучасного чи минулого.., — ось неодмінні риси режисера (О. Довженко); Стулка не міг не завважити високого військового професіоналізму партизанського повпреда (І. Головченко та О. Мусієнко); Говорив він, ніби з книжки вичитував, не гірше від агентів, які вербували нас за океан (І. Муратов). — Пор. 1. представля́ти.
РОЗВІ́ДНИК (той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо), РОЗВІ́ДУВАЧ, РОЗВІ́ДАЧ розм., ВИВІ́ДАЧ розм.; АГЕ́НТ (офіційна назва таємного співробітника іноземної розвідки); ШПИГУ́Н (особа, яка займається шпигунством, працює на іноземну розвідку); ШПИГ розм., ШПИК розм. (поліцейський агент); РЕЗИДЕ́НТ (представник іноземної розвідки, який осів у межах якоїсь держави). Самієв, вислуховуючи розвідника, тут же віддає офіцерам бойові накази (О. Гончар); — Ну, а як у вас із шляхтою? — спитав він по хвилі, зважуючи кожне цехмістрове слово як відомості розвідувача перед боєм (З. Тулуб); (Долон:) Се правда, я піду в непевну путь... та тільки щит розвідачу завада... (Леся Українка); — Ти горлав сьогодні на все поле, що йдеш на той бік. А є ж на світі й зрадники, і шпигуни, вивідачі, підслухачі! (О. Ільченко); В головному штабі дещо знали про армію Наполеона. В цьому була заслуга Чернишова та інших агентів, що сиділи в Парижі, Берліні, Варшаві (П. Кочура); Ми день і ніч стерегли.. Де який диверсант з'явиться, чи шпигун, чи парашутист — всіх побачимо (Ю. Яновський); Моя пам'ять перебирала цілу галерею шпигів, яких я знав у багатьох городах, але не могла згадати, де й коли я бачив цього добродія (М. Коцюбинський); (Михайлов:) В квартирі Трігоні шпики засіли. Вони його самого узяли І засідку зробили (С. Голованівський); Я пізно помітив, що Василь не вірив в Оскара як у кмітливого, з мужнім характером резидента (П. Автомонов).
ЧИ́ННИК (умова, рушійна сила, причина якогось процесу, що визначає його характер), ФА́КТОР, АГЕ́НТ. — На літературу звертаю лиш остільки увагу, оскільки вона мала вплив на політику, виступала як свідомий чинник громадського життя (І. Франко); Добрива є одним з вирішальних факторів боротьби за врожай (з журналу); Вплив атмосферних агентів.
Словник синонімів української мови