агент

ПРЕДСТАВНИ́К кого, чого, від кого-чого, РЕ́ЧНИК, РЕПРЕЗЕНТА́НТ заст.; ПОВПРЕ́Д розм.; АГЕ́НТ (перев. довірена особа організації, установи, що має певні повноваження). Врангель у супроводі представників іноземних військових місій інспектував укріплення Турецького валу на Перекопі (О. Гончар); В історичному романі ти виступаєш суддею минулого, речником сучасного і провісником майбутнього (Ю. Смолич); Глибоке відчування і розуміння краси свого народу та його високого покликання, вміння відбирати кращих його репрезентантів для зображення сучасного чи минулого.., — ось неодмінні риси режисера (О. Довженко); Стулка не міг не завважити високого військового професіоналізму партизанського повпреда (І. Головченко та О. Мусієнко); Говорив він, ніби з книжки вичитував, не гірше від агентів, які вербували нас за океан (І. Муратов). — Пор. 1. представля́ти.

РОЗВІ́ДНИК (той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо), РОЗВІ́ДУВАЧ, РОЗВІ́ДАЧ розм., ВИВІ́ДАЧ розм.; АГЕ́НТ (офіційна назва таємного співробітника іноземної розвідки); ШПИГУ́Н (особа, яка займається шпигунством, працює на іноземну розвідку); ШПИГ розм., ШПИК розм. (поліцейський агент); РЕЗИДЕ́НТ (представник іноземної розвідки, який осів у межах якоїсь держави). Самієв, вислуховуючи розвідника, тут же віддає офіцерам бойові накази (О. Гончар); — Ну, а як у вас із шляхтою? — спитав він по хвилі, зважуючи кожне цехмістрове слово як відомості розвідувача перед боєм (З. Тулуб); (Долон:) Се правда, я піду в непевну путь... та тільки щит розвідачу завада... (Леся Українка); — Ти горлав сьогодні на все поле, що йдеш на той бік. А є ж на світі й зрадники, і шпигуни, вивідачі, підслухачі! (О. Ільченко); В головному штабі дещо знали про армію Наполеона. В цьому була заслуга Чернишова та інших агентів, що сиділи в Парижі, Берліні, Варшаві (П. Кочура); Ми день і ніч стерегли.. Де який диверсант з'явиться, чи шпигун, чи парашутист — всіх побачимо (Ю. Яновський); Моя пам'ять перебирала цілу галерею шпигів, яких я знав у багатьох городах, але не могла згадати, де й коли я бачив цього добродія (М. Коцюбинський); (Михайлов:) В квартирі Трігоні шпики засіли. Вони його самого узяли І засідку зробили (С. Голованівський); Я пізно помітив, що Василь не вірив в Оскара як у кмітливого, з мужнім характером резидента (П. Автомонов).

ЧИ́ННИК (умова, рушійна сила, причина якогось процесу, що визначає його характер), ФА́КТОР, АГЕ́НТ. — На літературу звертаю лиш остільки увагу, оскільки вона мала вплив на політику, виступала як свідомий чинник громадського життя (І. Франко); Добрива є одним з вирішальних факторів боротьби за врожай (з журналу); Вплив атмосферних агентів.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. агент — аге́нт 1 іменник чоловічого роду, істота особа аге́нт 2 іменник чоловічого роду, істота чинник Орфографічний словник української мови
  2. агент — 1. доручник, посередник, висланець, виконавець, див. маклер, куртьє, представник 2. див. агітатор, провокатор, шпіон Словник чужослів Павло Штепа
  3. агент — [агент] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. агент — I -а, ч. 1》 Представник, довірена особа організації, установи і т. ін., що виконує різні доручення, завдання. Агент з трансферту акцій — особа, яка веде запис усіх зареєстрованих власників. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. агент — АГЕ́НТ, а, ч. 1. Людина або організація, що виступає уповноваженою виконувати різні доручення, завдання. Тобі посилку принесуть в хату, .. Словник української мови у 20 томах
  6. агент — (англ. аgent, dealer, commissioner) 1. юридична або фізична особа, яка здійснює певні дії за дорученням іншої особи (принципала) за її рахунок і від її імені, а також готує угоди без права їх підпису. Як правило, розмір винагороди... Економічний словник
  7. агент — див. шпигун Словник синонімів Вусика
  8. агент — аге́нт [від лат. agens (agentis) – діючий] 1. Особа, що діє за чиїмось дорученням, уповноважений. У міжнародному праві й дипломатичній практиці... Словник іншомовних слів Мельничука
  9. агент — АГЕ́НТ¹ а, ч. 1. Представник, довірена особа організації, установи і т. ін., що виконує різні доручення, завдання. Тобі посилку принесуть в хату, ..ти тільки покажи квитанцію агентові і кажи при собі розкрити ящик, чи не поломили чого (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. агент — рос. агент (від латин. agentis — діючий) — у комерційній діяльності фізична чи юридична особа, яка виконує роль довіреної особи з певним колом дій брокера, дилера, комісіонера... Eкономічна енциклопедія