агент

АГЕ́НТ¹ а, ч.

1. Представник, довірена особа організації, установи і т. ін., що виконує різні доручення, завдання.

Тобі посилку принесуть в хату, ..ти тільки покажи квитанцію агентові і кажи при собі розкрити ящик, чи не поломили чого (Л. Укр., V, 1956, 209).

2. Особа, що є чиїмсь ставлеником, служить чиїмсь інтересам.

Вони стали його помагачами й агентами (Н.-Лев., II, 1956, 85);

На нью-йоркській біржі ще з весни агенти Мак-Келлі скуповують для свого шефа акції на донецькі шахти (Гончар, Таврія.., 1957, 584).

3. Таємний співробітник органів розвідки якої-небудь держави, організації; шпигун.

Ну, що тут довго: він тайний агент. Служить в поліції… (Коцюб., II, 1955, 242);

Був у нас у батальйоні командир третьої роти поручик Деркач. Нічого не помічали за ним. А виявилось — звичайнісінький петлюрівський агент (Головко, II, 1957, 460).

АГЕ́НТ², а, ч., книжн. Причина, що викликає ті або інші явища в природі, в організмі людини і т. ін.; чинник.

Туберкульозні палички.., відомі своєю стійкістю проти більшості фізичних агентів, руйнуються ультразвуком (Наука.., 11, 1956, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. агент — аге́нт 1 іменник чоловічого роду, істота особа аге́нт 2 іменник чоловічого роду, істота чинник Орфографічний словник української мови
  2. агент — 1. доручник, посередник, висланець, виконавець, див. маклер, куртьє, представник 2. див. агітатор, провокатор, шпіон Словник чужослів Павло Штепа
  3. агент — [агент] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. агент — I -а, ч. 1》 Представник, довірена особа організації, установи і т. ін., що виконує різні доручення, завдання. Агент з трансферту акцій — особа, яка веде запис усіх зареєстрованих власників. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. агент — АГЕ́НТ, а, ч. 1. Людина або організація, що виступає уповноваженою виконувати різні доручення, завдання. Тобі посилку принесуть в хату, .. Словник української мови у 20 томах
  6. агент — (англ. аgent, dealer, commissioner) 1. юридична або фізична особа, яка здійснює певні дії за дорученням іншої особи (принципала) за її рахунок і від її імені, а також готує угоди без права їх підпису. Як правило, розмір винагороди... Економічний словник
  7. агент — див. шпигун Словник синонімів Вусика
  8. агент — аге́нт [від лат. agens (agentis) – діючий] 1. Особа, що діє за чиїмось дорученням, уповноважений. У міжнародному праві й дипломатичній практиці... Словник іншомовних слів Мельничука
  9. агент — ПРЕДСТАВНИ́К кого, чого, від кого-чого, РЕ́ЧНИК, РЕПРЕЗЕНТА́НТ заст.; ПОВПРЕ́Д розм.; АГЕ́НТ (перев. довірена особа організації, установи, що має певні повноваження). Словник синонімів української мови
  10. агент — рос. агент (від латин. agentis — діючий) — у комерційній діяльності фізична чи юридична особа, яка виконує роль довіреної особи з певним колом дій брокера, дилера, комісіонера... Eкономічна енциклопедія