алегоричний

АЛЕГОРИ́ЧНИЙ (який має в собі алегорію), ЗАМАСКО́ВАНИЙ, ЕЗО́ПІВСЬКИЙ, З ПІДТЕ́КСТОМ, ІНАКОМО́ВНИЙ книжн., ЕМБЛЕМАТИ́ЧНИЙ книжн. "Каменярі" — це алегоричний образ громади працівників (І. Франко); Забороняючи називати речі своїми іменами, вона (цензура) змушувала письменників висловлювати передові ідеї в замаскованій формі (І. Карпенко-Карий); Езопівський стиль; Художній твір з глибоким підтекстом; Порушення часової послідовності подій (у сучасній драмі) — це тільки один шлях активізації сприйняття за допомогою неканонічної дії. Другий шлях — створення абсолютно умовного часу, в якому відбувається фантастична інакомовна дія (з журналу); Емблематичне зображення дійсності.

Значення в інших словниках

1. алегоричний — (який образно виражений) прихований, замаскований, (часто про мову) езопівський, книжн. інакомовний.  Словник синонімів Полюги
2. алегоричний — алегори́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. алегоричний — (вираз) образний, переносний, езопівський, ід. на здогад буряків.  Словник синонімів Караванського
4. алегоричний — -а, -е. Який має в собі алегорію; образно виражений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. алегоричний — АЛЕГОРИ́ЧНИЙ, а, е. Який містить алегорію; образно виражений. “Каменярі” – се алегоричний образ громади працівників, що спільною важкою працею ламають скелю для промощення дороги (І. Франко); У байці зберігаються вироблені народною творчістю гнучкі алегоричні засоби (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
6. алегоричний — алегори́чний образно виражений.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. алегоричний — Алегори́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. алегоричний — АЛЕГОРИ́ЧНИЙ, а, е. Який має в собі алегорію; образно виражений. "Каменярі" — се алегоричний образ громади працівників, що спільною важкою працею ламають скелю для промощення дороги (Фр.  Словник української мови в 11 томах