алегоричний

АЛЕГОРИ́ЧНИЙ (який має в собі алегорію), ЗАМАСКО́ВАНИЙ, ЕЗО́ПІВСЬКИЙ, З ПІДТЕ́КСТОМ, ІНАКОМО́ВНИЙ книжн., ЕМБЛЕМАТИ́ЧНИЙ книжн. "Каменярі" — це алегоричний образ громади працівників (І. Франко); Забороняючи називати речі своїми іменами, вона (цензура) змушувала письменників висловлювати передові ідеї в замаскованій формі (І. Карпенко-Карий); Езопівський стиль; Художній твір з глибоким підтекстом; Порушення часової послідовності подій (у сучасній драмі) — це тільки один шлях активізації сприйняття за допомогою неканонічної дії. Другий шлях — створення абсолютно умовного часу, в якому відбувається фантастична інакомовна дія (з журналу); Емблематичне зображення дійсності.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алегоричний — (який образно виражений) прихований, замаскований, (часто про мову) езопівський, книжн. інакомовний. Словник синонімів Полюги
  2. алегоричний — алегори́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. алегоричний — (вираз) образний, переносний, езопівський, ід. на здогад буряків. Словник синонімів Караванського
  4. алегоричний — -а, -е. Який має в собі алегорію; образно виражений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. алегоричний — АЛЕГОРИ́ЧНИЙ, а, е. Який містить алегорію; образно виражений. “Каменярі” – се алегоричний образ громади працівників, що спільною важкою працею ламають скелю для промощення дороги (І. Франко); У байці зберігаються вироблені народною творчістю гнучкі алегоричні засоби (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  6. алегоричний — алегори́чний образно виражений. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. алегоричний — Алегори́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. алегоричний — АЛЕГОРИ́ЧНИЙ, а, е. Який має в собі алегорію; образно виражений. "Каменярі" — се алегоричний образ громади працівників, що спільною важкою працею ламають скелю для промощення дороги (Фр. Словник української мови в 11 томах