аскет

САМІ́ТНИК (САМО́ТНИК рідше) (релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці), ПУСТЕ́ЛЬНИК, ВІДЛЮ́ДНИК, АСКЕ́Т, СКИ́ТНИК, АНАХОРЕ́Т заст., ПУСТИ́ННИК заст.; ПЕЧЕ́РНИК (який живе в печері). Зараз я подібний до нещасного самітника, який блукає в пустелі, помираючи від спраги (І. Волошин); — На те місце (пішов священик), де колись стояв скиток пустельника, який проводив увесь час у молитві, пості і мовчанці (М. Стельмах); Навколо ні оселі, ні голосу людського, тільки невідома землянка, в якій ховається якийсь відлюдник (О. Донченко); Раз в літню пору край порога Своєї хаточки старий Анахорет моливсь до Бога (І. Франко); Возлюби мовчання, живи в печерах, як святі отці-печерники (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. аскет — аске́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. аскет — Пустельник, печерник, схимник, сов. подвижник; П. пуританин, спартанець.  Словник синонімів Караванського
3. аскет — Покутник, див. анахорет, нелюдим  Словник чужослів Павло Штепа
4. аскет — -а, ч. 1》 У давнину – християнський подвижник, який виснажував себе постом; пустельник. 2》 перен. Про людину, яка вкрай обмежує свої життєві потреби, веде суворе життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. аскет — АСКЕ́Т, а, ч. 1. У давнину – християнський подвижник, який виснажував себе постом; пустельник. Довгий, сухорлявий о. Мойсей трохи скинувсь своєю постаттю й видом на тих довгих, темних аскетів святих, що малюють на візантійських образах (І.  Словник української мови у 20 томах
6. аскет — див. скромний  Словник синонімів Вусика
7. аскет — аске́т (від грец. άοκητής – добрнавчений) 1. У давнину християнський подвижник, пустельник. 2. Переносно – людина, яка вкрай обмежує свої життєві потреби.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. аскет — Аске́т, -та; -ке́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. аскет — АСКЕ́Т, а, ч. 1. У давнину — християнський подвижник, який виснажував себе постом; пустельник. Довгий, сухорлявий о. Мойсей трохи скинувсь своєю постаттю й видом на тих довгих, темних аскетів святих, що малюють на візантійських образах (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах