бгати
ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ) (класти всередину чого-небудь, у що-небудь), ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ЗАСО́ВУВАТИ (ЗАСУВА́ТИ) (сунучи); ВПИХА́ТИ (УПИХА́ТИ), ЗАПИХА́ТИ, ВТИСКА́ТИ (УТИСКА́ТИ), ВТИ́СКУВАТИ (УТИ́СКУВАТИ), БГА́ТИ, ВПИРА́ТИ (УПИРА́ТИ) розм. (із зусиллям, силоміць). — Док.: вкла́сти (укла́сти), вложи́ти (уложи́ти), всу́нути (усу́нути), засу́нути, впхну́ти (увіпхну́ти) (упхну́ти), впха́ти (увіпха́ти) (упха́ти), запхну́ти, вти́снути (ути́снути), убга́ти (вбга́ти), впе́рти (упе́рти). Соломія.. кинулась вкладати в скриню повиймані та порозкидані речі (І. Нечуй-Левицький); Саїд Алі швидко вклав скрипку в футляр (І. Ле); Усунули мені в руку (гроші) та й годі (Панас Мирний); Погиба.. решту папірців знову засовує у халяву (М. Стельмах); Роберт поквапливо впихав папки до шафи (А. Хижняк); Він одрізав собі окраєць і упхнув у кишеню (А. Головко); Дід Оверко хутко запихав у кишеню шапку (О. Донченко); Пан Зефірин підступив до панотця, з подякою стиснув йому руку і втиснув в ту руку завинутого в папірець дуката (І. Франко); Взяла (тітка) жмутище клоччя, ледве вперла у глечик, запалила (Г. Хоткевич).
ЛІПИ́ТИ (робити що-небудь з м'якої, в'язкої речовини), ЗЛІ́ПЛЮВАТИ, БГА́ТИ, ТУЛИ́ТИ розм. рідше. — Док.: зліпи́ти, побга́ти діал. Огириха з невісткою за столом вареники ліпили (А. Головко); То (вареник) п'ятирічна пустунка зліпила, бавлячись, і кинула варитися в горщик (Є. Гуцало); Заспівали навіть старі баби, згадуючи ті давні часи, коли ще вони були молодими, як для їх колись бгали коровай (І. Нечуй-Левицький); — Ні, не буду їсти (вареники)! — рішуче відказав Пищимуха.. — Поки не впевнюся, що їх не Омелько тулив (Панас Мирний); Прихвачусь (швидко візьмуся) мерщій до тіста, пироги побгаю (Словник Б. Грінченка).
М'Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м'яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИ розм. (захоплюючи, здавлюючи щось, деформувати його); ПІДМИНА́ТИ (притискаючи, згинаючи чимсь важким); ПРИМИНА́ТИ (трохи); БГА́ТИ, МЕ́РВИТИ діал. (стискаючи в руках, скручуючи щось); ТЕРЕБИ́ТИ розм., ТЕРМОСИ́ТИ (ТЕРМОСУВА́ТИ) розм. (перебираючи пальцями). — Док.: зім'я́ти, пом'я́ти, розім'я́ти, пром'я́ти, пожма́кати, зіжма́кати (зжма́кати), пожмакува́ти, зжу́жмити, підім'я́ти, прим'я́ти, зібга́ти, побга́ти. Данько взяв із горнятка відталу грудку і, розглядаючи, поволі став м'яти, розминати її в пальцях (О. Гончар); Вона дуже хвилювалася, жмакала клаптик паперу в руках, боязно поглядала в зал (М. Чабанівський); .- Щасти вам доля, хлопці. Не забувайте моєї господи. Як нема моїх синочків, хоч на чужих подивлюся. — І, низько нахиливши голову, пішла до хати, жмакуючи рукавом підібраний хвартух (М. Стельмах); Він ішов швидко, підминаючи ногами шорстке бадилля кукурудзи (М. Чабанівський); Олександра подалась на два ступені наперед і вклонилась старшині, бгаючи в руках червону хусточку (М. Коцюбинський); — Мудрий Федір Йосипович.. Все на нас покладає. — Звичайно, звичайно... На кого ж більше, — розгублено промимрив Сіренко, нервово мервлячи свою ріденьку борідку (М. Ю. Тарнавський); Аркадій Петрович теребив в руці серветку (М. Коцюбинський); Стяг (Івонька) свою облуплену шапку з голови й, термосячи її в руках, став жалібно просити (Грицько Григоренко).
Словник синонімів української мови