безвідповідальний

НЕНАДІ́ЙНИЙ (якому не можна вірити або довіряти, на якого не можна покластися), НЕПЕ́ВНИЙ, СУМНІ́ВНИЙ (який викликає сумнів щодо своєї надійності); БЕЗВІДПОВІДА́ЛЬНИЙ (який не усвідомлює відповідальності за свої слова, вчинки тощо); НЕВИ́ПРОБУВАНИЙ, НЕПЕРЕВІ́РЕНИЙ (який ще не показав себе на ділі). (Лісницький:) Я прийшов сказати, Що ненадійний, темний чоловік — Іван Виговський (Л. Дмитерко); Кому власна батьківщина З малих літ не дорога, — Той непевна є людина (П. Грабовський); — Покриваєш сумнівні елементи на селі. Навіщо брав під захист Хомутенка, коли на нього повно компрометуючих матеріалів? (Григорій Тютюнник); — Я зняв з роботи оператора Кумач.. Молоденьке таке дівча, безвідповідальне (А. Хижняк); Справді, хіба довів він чимось своє право стати воїном? ..Він ще невипробуваний (В. Петльований). — Пор. 1. неві́рний, 1. підозрі́лий.

Значення в інших словниках

1. безвідповідальний — безвідповіда́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безвідповідальний — -а, -е. 1》 Який не несе або не усвідомлює відповідальності (про особу). Безвідповідальна поведінка. 2》 Який є наслідком втрати або відсутності відповідальності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвідповідальний — БЕЗВІДПОВІДА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не несе або не усвідомлює відповідальності (про особу). Русевич накинувся на Сергія Павловича: як він міг дозволити щось подібне? Хіба не бачить директор, як використовують це безвідповідальні елементи? (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. безвідповідальний — Безвідповіда́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. безвідповідальний — БЕЗВІДПОВІДА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не несе або не усвідомлює відповідальності (про особу). Русевич накинувся на Сергія Павловича: як він міг дозволити щось подібне? Хіба не бачить директор, як використовують це безвідповідальні елементи? (Шовк.  Словник української мови в 11 томах