бездоріжжя
БЕЗДОРІ́ЖЖЯ (стан доріг під час дощів, танення снігу; час, коли дороги стають розгрузлими, мало придатними для руху), РОЗПУ́ТТЯ рідше, БЕЗПУТТЯ рідше, РО́ЗКВАСЬ рідко, РО́ЗКАЛЬ рідко. Виїжджали з Криничок по добрій санній дорозі, а повернулись уже по весняному бездоріжжю (О. Гончар); — Де ходили, де ви забарились, що в розпуття їдете саньми? (М. Шеремет); — Я вмру восени, в саму хляпавку.. Як ви мене ховатимете в таку розкаль?! Та то ніяк босої ноги витягнути з болота (Л. Мартович).
Словник синонімів української мови