бездощевий
ПОСУ́ШЛИВИЙ (який відзначається посухою, посухами), ЗАСУ́ШЛИВИЙ, ПОСУ́ШНИЙ, СУХИ́Й, БЕЗВО́ДНИЙ, БЕЗДОЩОВИ́Й (БЕЗДОЩЕ́ВИЙ), БЕЗДОЩІ́ВНИЙ рідше (про час, період). До 1960 року в Північному Криму повсюди вибивалися джерела смачної, цілющої, неоціненної для посушливого краю води (з журналу); Зросять канали Засушливі ниви, Ріки в степах оживуть (М. Нагнибіда); Краю немає Смугастим лісам у посушних степах (П. Воронько); Весна стояла суха і вітряна. По городах усе сохло, хліба в полі не росли, по шляхах носились цілі хмари куряви (М. Коцюбинський); — В обителі й на камені в безводні роки, як море те, пшениця й бавовна грали (І. Ле); Випала суха, бездощівна весна (І. Волошин).
Словник синонімів української мови