бездощовий

ПОСУ́ШЛИВИЙ (який відзначається посухою, посухами), ЗАСУ́ШЛИВИЙ, ПОСУ́ШНИЙ, СУХИ́Й, БЕЗВО́ДНИЙ, БЕЗДОЩОВИ́Й (БЕЗДОЩЕ́ВИЙ), БЕЗДОЩІ́ВНИЙ рідше (про час, період). До 1960 року в Північному Криму повсюди вибивалися джерела смачної, цілющої, неоціненної для посушливого краю води (з журналу); Зросять канали Засушливі ниви, Ріки в степах оживуть (М. Нагнибіда); Краю немає Смугастим лісам у посушних степах (П. Воронько); Весна стояла суха і вітряна. По городах усе сохло, хліба в полі не росли, по шляхах носились цілі хмари куряви (М. Коцюбинський); — В обителі й на камені в безводні роки, як море те, пшениця й бавовна грали (І. Ле); Випала суха, бездощівна весна (І. Волошин).

Значення в інших словниках

1. бездощовий — бездощови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бездощовий — -а, -е, рідше бездощевий, -а, -е. Який характеризується відсутністю дощів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бездощовий — БЕЗДОЩОВИ́Й, а́, е́, рідше БЕЗДОЩЕ́ВИЙ, а, е. Який характеризується відсутністю дощів. Літо стояло жарке, бездощове, степи дихали гарячою югою (Ю. Мушкетик); День видався погідний, бездощовий (О. Бердник).  Словник української мови у 20 томах
4. бездощовий — БЕЗДОЩОВИ́Й, а, е, рідше БЕЗДОЩЕ́ВИЙ, а, е. Який характеризується відсутністю дощів.  Словник української мови в 11 томах