безе
ПОЦІЛУ́НОК (дотик губами як вияв любові, ласки; звук, що супроводжує такий дотик), ЦІЛУ́НОК, ЦМОК розм., БЕЗЕ́ заст., жарт. Гризельда почутила на руці гарячі, як огонь, уста. Той поцілунок неначе впік її в руку (І. Нечуй-Левицький); О, хто збагне і прочита Цілунку першого сп'яніння? (М. Рильський); Цмок його вийшов ще гучніший, ніж у його секретарки: професор давно забув цілуватись (Ю. Смолич); (Михайло:) Зате ж, як і запечеться (вареник) в цій приправі, прямо — безе! (Тетяна:) Що ти сказав, сину? (Михайло:) Безе! Поцілунок! (І. Карпенко-Карий).
Словник синонімів української мови