безе
БЕЗЕ́, невідм.
1. с. Легке тістечко із збитих та запечених яєчних білків із цукром.
До кави подають бісквітні, пісочні тістечка, безе, морозиво (із журн.).
2. ч., заст. Поцілунок.
Актриса розкланювалась на всі боки.., посилала в залу кокетливі безе (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)