беземоційний
БЕЗЕМОЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Позбавлений емоційності, емоцій.
Як зовнішні, так і внутрішні організаційні відносини між особами повинні мати беземоційний характер (з наук. літ.);
Відкидаючи індивідуалістичний раціоналізм людей, схильних “ставити понад усе холодний і беземоційний розум крамаря”, О. Ухтомський нагадував про “бурхливу емотивність” більшості представників науки та “виняткову емотивну вразливість і чуйність” діячів літератури й мистецтва (з наук. літ.);
Беземоційний вираз обличчя;
Беземоційний екскурс в історію;
Беземоційний жіночий голос.
Словник української мови (СУМ-20)