безмовність

ТИ́ША (стан, коли десь немає звуків; відсутність розмов), ЗА́ТИ́ШОК, ТИШ поет.; БЕЗГОЛО́ССЯ, БЕЗМО́ВНІСТЬ, БЕЗГОМІ́ННЯ, БЕ́ЗГОМІНЬ розм. (відсутність голосів, звуків, гомону). Над бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля (Ю. Яновський); Шумів столітній ліс.., за його гуком нічого не чутно було навкруги, тільки й затишок — коло пасіки (Панас Мирний); Заклубились намети в долині, Шлях спадає в настояну тиш (М. Стельмах); Пустель і тюрем безголосся, Жагучий крик кривавих сліз, — Усе, що в них ввійшло й впеклося, Він (Тарас) нерозтрачено проніс (М. Бажан); Мабуть, ніколи не забуде Горпина того зимового лісу, білої урочистості й безмовності (Ю. Яновський); Вона почала перебігати з кімнати в кімнату і доти перебігала, аж поки гнітюче безгоміння не перелякало її до смерті (М. Хвильовий); Це було те, що мовби судилося їм: оця світла повита місячним маревом ніч, оця чаруюча плавнева безгомінь... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. безмовність — безмо́вність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безмовність — -ності, ж. Абстр. ім. до безмовний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безмовність — БЕЗМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безмо́вний. Безмовність жертв відбирала в нього [Меншикова] ту звірську насолоду, яку мучителям дає жах і тривога мучеників (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. безмовність — I безгомін, безгоміння, мовчання, німота, німотність, тиша, тишінь Фразеологічні синоніми: німа тиша II див. тиша  Словник синонімів Вусика
5. безмовність — БЕЗМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безмо́вний. Мабуть, ніколи не забуде Горпина того зимового лісу, білої урочистості й безмовності (Ю. Янов., Мир, 1956, 149).  Словник української мови в 11 томах