безпомильний

БЕЗПОМИЛКО́ВИЙ (який не має в собі помилок, який робиться без помилок), НЕПОХИ́БНИЙ рідше, НЕПОМИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕХИ́БНИЙ рідше; НЕСХИ́БНИЙ (який робиться без помилок; про органи чуття — який точно сприймає що-небудь); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ, БЕЗПОМИ́ЛЬНИЙ рідше (який не має в собі помилок і не викликає сумніву в своїй істинності). Розрахунок Пелехатого (вовка) був безпомилковий: тепер утекти людина не могла ні вперед, ні назад, до поселень було далеко в обидва боки (П. Загребельний); Історія колись розбере і розкаже непохибну правду, що Ви зробили на сьому новому полі і яку значну постать займали (Панас Мирний); Очі ж мої усе бачили добре — де ж провидливість моя непомильна? Де мій розум бистрий? (Марко Вовчок); Несхибний удар; І по умовних знаках суходолу Читав путі (вождя) його несхибний зір (М. Бажан); Непогрішима істина; Скажи... навчи... Ушима, оком, носом Я чую сотні образів і тем, — Чому ж ми безпомильних слів не носим Там, де лежить блокнот із олівцем? (М. Рильський). — Пор. 2. пра́вильний.

Значення в інших словниках

1. безпомильний — безпоми́льний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. безпомильний — -а, -е, рідко. Те саме, що безпомилковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпомильний — хохл. (безошібочний) непомильний  Словник чужослів Павло Штепа
4. безпомильний — БЕЗПОМИ́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що безпомилко́вий. Чому ж ми безпомильних слів не носим Там, де лежить блокнот із олівцем? (М. Рильський); Вказавши прилюдно на чужу помилку, стаєш безпомильним сам (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. безпомильний — див. безпомилковий; правильний  Словник синонімів Вусика
6. безпомильний — БЕЗПОМИ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що безпомилко́вий. Чому ж ми безпомильних слів не носим Там, де лежить блокнот із олівцем? (Рильський, І, 1956, 173).  Словник української мови в 11 томах