безпомильний

БЕЗПОМИ́ЛЬНИЙ, а, е.

Те саме, що безпомилко́вий.

Чому ж ми безпомильних слів не носим Там, де лежить блокнот із олівцем? (М. Рильський);

Вказавши прилюдно на чужу помилку, стаєш безпомильним сам (Ю. Мушкетик);

Миколине око встигало бачити всі датчики одразу, реагувати на них із холодним, а тому безпомильним спокоєм (В. Яворівський).

Значення в інших словниках

1. безпомильний — безпоми́льний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. безпомильний — -а, -е, рідко. Те саме, що безпомилковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпомильний — хохл. (безошібочний) непомильний  Словник чужослів Павло Штепа
4. безпомильний — див. безпомилковий; правильний  Словник синонімів Вусика
5. безпомильний — БЕЗПОМИЛКО́ВИЙ (який не має в собі помилок, який робиться без помилок), НЕПОХИ́БНИЙ рідше, НЕПОМИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕХИ́БНИЙ рідше; НЕСХИ́БНИЙ (який робиться без помилок; про органи чуття — який точно сприймає що-небудь); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ...  Словник синонімів української мови
6. безпомильний — БЕЗПОМИ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що безпомилко́вий. Чому ж ми безпомильних слів не носим Там, де лежить блокнот із олівцем? (Рильський, І, 1956, 173).  Словник української мови в 11 томах