безпомилковість

БЕЗПОМИЛКО́ВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до безпомилко́вий.

Виплекав він [П. Куліш] цю самопогорду, самовпевненість і справді вірить у свою безпомилковість! (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. безпомилковість — безпомилко́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безпомилковість — -вості, ж. Абстр. ім. до безпомилковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпомилковість — БЕЗПОМИЛКО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до безпомилко́вий. Виплекав він [П. Куліш] цю самопогорду, самовпевненість і справді вірить у свою безпомилковість! (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 335).  Словник української мови в 11 томах