безпомилковість

безпомилко́вість

-вості, ж.

Абстр. ім. до безпомилковий.

Значення в інших словниках

1. безпомилковість — безпомилко́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безпомилковість — БЕЗПОМИЛКО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до безпомилко́вий. Виплекав він [П. Куліш] цю самопогорду, самовпевненість і справді вірить у свою безпомилковість! (О. Іваненко).  Словник української мови у 20 томах
3. безпомилковість — БЕЗПОМИЛКО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до безпомилко́вий. Виплекав він [П. Куліш] цю самопогорду, самовпевненість і справді вірить у свою безпомилковість! (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 335).  Словник української мови в 11 томах