безпомилковий

безпомилко́вий

-а, -е.

Який не має помилок; який робиться без помилок; правильний.

Значення в інших словниках

1. безпомилковий — (який не має помилок) непохибний, непомильний, (істинний в своїй основі) непогрішний, непогрішимий, безпомильний.  Словник синонімів Полюги
2. безпомилковий — безпомилко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. безпомилковий — Несхибний, безпомильний, неомильний, непохибний; (- тактику) бездоганний; пор. БЕЗГРІШНИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. безпомилковий — БЕЗПОМИЛКО́ВИЙ, а, е. Який не має помилок; який робиться без помилок; правильний. Безпомилковим чуттям вона вгадала, що це людина важкої долі (С. Журахович); – Сьогодні я пересвідчився, що моє перше враження було безпомилковим – у вас є всі дані для того, щоб стати чемпіоном (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
5. безпомилковий — I безпомильний, вірний, непохибний, несхибний, нехибний, правдивий, правильний II див. правильний  Словник синонімів Вусика
6. безпомилковий — БЕЗПОМИЛКО́ВИЙ (який не має в собі помилок, який робиться без помилок), НЕПОХИ́БНИЙ рідше, НЕПОМИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕХИ́БНИЙ рідше; НЕСХИ́БНИЙ (який робиться без помилок; про органи чуття — який точно сприймає що-небудь); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ...  Словник синонімів української мови
7. безпомилковий — БЕЗПОМИЛКО́ВИЙ, а, е. Який не має помилок; який робиться без помилок; правильний. — Сьогодні я пересвідчився, що моє перше враження було безпомилковим — у вас в всі дані для того, щоб стати чемпіоном (Собко, Стадіон, 1954, 127)...  Словник української мови в 11 томах