Великий тлумачний словник сучасної мови

безпомилково

безпомилко́во

Присл. до безпомилковий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безпомилково — безпомилко́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. безпомилково — БЕЗПОМИЛКО́ВО. Присл. до безпомилко́вий. Вірний кінь безпомилково вгадував дорогу до полку (Я. Качура); Так тільки він умів в одну мету націлити своє разюче слово, немов стрілець, що б'є безпомилково (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. безпомилково — БЕЗПОМИЛКО́ВО. Присл. до безпомилко́вий. Так тільки він умів в одну мету націлити своє разюче слово, немов стрілець, що б’є безпомилково (Голов., Поезії, 1955, 226); Вірний кінь безпомилково вгадував дорогу до полку (Кач., Вибр., 1953, 90).  Словник української мови в 11 томах