благородність

БЛАГОРО́ДСТВО (чистота моральних якостей, висока принциповість і т. ін.), БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ВЕЛИКОДУ́ШНІСТЬ, ЛИ́ЦА́РСТВО (РИ́ЦАРСТВО), ШЛЯХЕ́ТНІСТЬ, АРИСТОКРАТИ́ЗМ підсил. рідше (перев. у манерах, поведінці, ставленні до кого-небудь). В праці, як і в пісні, найширше, найвиразніше розкривається душа людини, її благородство (П. Інгульський); — Хай панна Катруся держить свої сентименти для свого нареченого... для мене це уцінений товар. Суліман не дурень бавитись у благородність (Ірина Вільде); — Це добре, що ти знайшов у собі й для суперника крихту великодушності (О. Гончар); Маючи вроджене почуття шляхетності й, сказати б, чоловічої делікатності, він розумів, що негоже отак навпрямець посилати цього маленького королика під три чорти (П. Загребельний). — Пор. 1. благоро́дний, 2. благоро́дний.

Значення в інших словниках

1. благородність — благоро́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. благородність — -ності, ж. Властивість і якість за знач. благородний 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. благородність — БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до благоро́дний 1, 2. Деякі кланяються перед батьком за .. благородність душі (О. Кобилянська); Старий аксакал, глибоко вірячи в благородність вчинку, кожну нагоду використовував...  Словник української мови у 20 томах
4. благородність — БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. благоро́дний 1, 2. Деякі кланяються перед батьком за.. благородність душі (Коб.  Словник української мови в 11 томах
5. благородність — Благородність, -ности ж. Благородство. Желех.  Словник української мови Грінченка