Словник української мови в 11 томах

благородність

БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. благоро́дний 1, 2.

Деякі кланяються перед батьком за.. благородність душі (Коб., III, 1956, 53);

Старий аксакал, глибоко вірячи в благородність вчинку, кожну нагоду використовував, щоб агітувати про ту допомогу [індусам] (Ле, Міжгір’я, 1953, 501).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. благородність — благоро́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. благородність — -ності, ж. Властивість і якість за знач. благородний 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благородність — БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до благоро́дний 1, 2. Деякі кланяються перед батьком за .. благородність душі (О. Кобилянська); Старий аксакал, глибоко вірячи в благородність вчинку, кожну нагоду використовував...  Словник української мови у 20 томах
  4. благородність — БЛАГОРО́ДСТВО (чистота моральних якостей, висока принциповість і т. ін.), БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ВЕЛИКОДУ́ШНІСТЬ, ЛИ́ЦА́РСТВО (РИ́ЦАРСТВО), ШЛЯХЕ́ТНІСТЬ, АРИСТОКРАТИ́ЗМ підсил. рідше (перев. у манерах, поведінці, ставленні до кого-небудь).  Словник синонімів української мови
  5. благородність — Благородність, -ности ж. Благородство. Желех.  Словник української мови Грінченка