благородність
БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. благоро́дний 1, 2.
Деякі кланяються перед батьком за.. благородність душі (Коб., III, 1956, 53);
Старий аксакал, глибоко вірячи в благородність вчинку, кожну нагоду використовував, щоб агітувати про ту допомогу [індусам] (Ле, Міжгір’я, 1953, 501).
Словник української мови (СУМ-11)