блейвейс

БІЛИ́ЛА мн. (біла речовина, що застосовується як косметичний засіб для фарбування обличчя), БІ́ЛЛЯ діал.; БЛЕЙВЕ́ЙС (БЛЕ́ЙВАС) заст. (свинцеві білила); ШТУКАТУ́РКА ірон. (товстий шар білил або пудри на обличчі). Бажання стати святою зародилось у Софії після того, як вона відсвяткувала своє п'ятдесятиріччя і переконалась, що найкращі паризькі білила вже не закриють поморщеної шиї (О. Гончар); Щоки терли (молодиці) манією, А блейвасом і ніс, і лоб (І. Котляревський); В Балабушихи почервоніли.. вуха, а не щоки... під штукатуркою (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. блейвейс — блейве́йс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. блейвейс — -у, ч. Свинцеве білило.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. блейвейс — БЛЕЙВЕ́ЙС див. бле́йвас.  Словник української мови у 20 томах
4. блейвейс — блейве́йс (нім. Bleiweiβ) свинцеві білила.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. блейвейс — БЛЕЙВЕ́ЙС, у, ч. Свинцеве білило.  Словник української мови в 11 томах