богослов'я —
богосло́в'я іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
богослов'я —
-я, с. 1》 Сукупність церковних учень про Бога й догмати релігії; теологія. 2》 заст. Назва старшого класу духовної семінарії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
богослов'я —
БОГОСЛО́В'Я, БОГОСЛІ́В'Я, я, с. 1. Систематичний виклад та тлумачення релігійного вчення; теологія. Церковний, релігійний характер середньовічної культури позначився і на розвитку науки. Розвивались гуманітарні дисципліни і передусім богослов'я (з наук.
Словник української мови у 20 томах
Богослов'я —
БОГОСЛОВ'Я, теологія (від грецьк. τεός — Бог і λόγος — вчення) — розроблена певною конфесією система обґрунтування і захисту свого розуміння надприродної сутності — Бога, істинності своєї догматики, канонів і богослужбової практики. Так, системи...
Філософський енциклопедичний словник