богослов'я

БОГОСЛО́В'Я, БОГОСЛІ́В'Я, я, с.

1. Систематичний виклад та тлумачення релігійного вчення; теологія.

Церковний, релігійний характер середньовічної культури позначився і на розвитку науки. Розвивались гуманітарні дисципліни і передусім богослов'я (з наук. літ.);

У неофіційній частині розміщено матеріали з богослів'я, церковної історії, історії храмів та монастирів Києва і Київської єпархії (з Інтернету).

2. заст. Назва старшого класу духовної семінарії.

Студент богослов'я.

Значення в інших словниках

1. богослов'я — богосло́в'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. богослов'я — -я, с. 1》 Сукупність церковних учень про Бога й догмати релігії; теологія. 2》 заст. Назва старшого класу духовної семінарії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Богослов'я — БОГОСЛОВ'Я, теологія (від грецьк. τεός — Бог і λόγος — вчення) — розроблена певною конфесією система обґрунтування і захисту свого розуміння надприродної сутності — Бога, істинності своєї догматики, канонів і богослужбової практики. Так, системи...  Філософський енциклопедичний словник
4. богослов'я — БОГОСЛО́В'Я (БОГОСЛІ́В'Я), ТЕОЛО́ГІЯ книжн.  Словник синонімів української мови