богослов'я
БОГОСЛО́В'Я, БОГОСЛІ́В'Я, я, с.
1. Систематичний виклад та тлумачення релігійного вчення; теологія.
Церковний, релігійний характер середньовічної культури позначився і на розвитку науки. Розвивались гуманітарні дисципліни і передусім богослов'я (з наук. літ.);
У неофіційній частині розміщено матеріали з богослів'я, церковної історії, історії храмів та монастирів Києва і Київської єпархії (з Інтернету).
2. заст. Назва старшого класу духовної семінарії.
Студент богослов'я.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богослов'я — богосло́в'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- богослов'я — -я, с. 1》 Сукупність церковних учень про Бога й догмати релігії; теологія. 2》 заст. Назва старшого класу духовної семінарії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Богослов'я — БОГОСЛОВ'Я, теологія (від грецьк. τεός — Бог і λόγος — вчення) — розроблена певною конфесією система обґрунтування і захисту свого розуміння надприродної сутності — Бога, істинності своєї догматики, канонів і богослужбової практики. Так, системи... Філософський енциклопедичний словник
- богослов'я — БОГОСЛО́В'Я (БОГОСЛІ́В'Я), ТЕОЛО́ГІЯ книжн. Словник синонімів української мови