1. Словник української мови у 20 томах

богослов

БОГОСЛО́В, а, ч.

1. Фахівець із богослов'я.

Повний переклад і видання Біблії українською мовою здійснили в кінці позаминулого століття письменники І. Нечуй-Левицький, П. Куліш та богослов Іван Пулюй (із журн.);

Пісня пісень написана давньоєврейською мовою, її авторство богослови визнають за Соломоном (із журн.).

2. заст. Учень старшого класу духовної семінарії.

– Богослови знають, що в мене не гурт-то грошей, обминають мою хату .. А мої дочки сидять, хоч і гарні (І. Нечуй-Левицький).

3. (з великої літери). Народна назва одного із християнських свят.

Хто не посіяв до Богослова, – говорилося в народному прислів'ї, – той не варт доброго слова (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богослов — богосло́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. богослов — [богослоў] -ова, м. (на) -овов'і/-ову, мн. -овие, -ов'іў Орфоепічний словник української мови
  3. богослов — -а, ч. 1》 Фахівець з богослов'я; теолог. 2》 заст. Учень старшого класу духовної семінарії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. богослов — Дурнослов, а не богослов. Про священика, що не говорить добрих проповідей. Що добре не научає нарід. Хоч і богослов, але не однослов. Хоч і священик, а правди не каже. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. богослов — БОГОСЛО́В, ТЕО́ЛОГ книжн. Словник синонімів української мови
  6. богослов — Богосло́в, -ва, -вові; -ло́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. богослов — БОГОСЛО́В, а, ч. 1. Фахівець з богослов’я. Незважаючи на численні легенди про чудесні події і явища, жоден богослов ніколи не зміг ні обгрунтувати, ні довести їх правильності (Наука.., 7, 1958, 41). 2. заст. Учень старшого класу духовної семінарії. Словник української мови в 11 томах
  8. богослов — Богослов, -ва м. 1) Богословъ. Богослов, та не однослов. Ном. 2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Сим. 175. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. І. 230. Словник української мови Грінченка