1. Приповідки або українсько-народня філософія

богослов

Дурнослов, а не богослов.

Про священика, що не говорить добрих проповідей. Що добре не научає нарід.

Хоч і богослов, але не однослов.

Хоч і священик, а правди не каже.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богослов — богосло́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. богослов — [богослоў] -ова, м. (на) -овов'і/-ову, мн. -овие, -ов'іў Орфоепічний словник української мови
  3. богослов — -а, ч. 1》 Фахівець з богослов'я; теолог. 2》 заст. Учень старшого класу духовної семінарії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. богослов — БОГОСЛО́В, а, ч. 1. Фахівець із богослов'я. Повний переклад і видання Біблії українською мовою здійснили в кінці позаминулого століття письменники І. Нечуй-Левицький, П. Куліш та богослов Іван Пулюй (із журн. Словник української мови у 20 томах
  5. богослов — БОГОСЛО́В, ТЕО́ЛОГ книжн. Словник синонімів української мови
  6. богослов — Богосло́в, -ва, -вові; -ло́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. богослов — БОГОСЛО́В, а, ч. 1. Фахівець з богослов’я. Незважаючи на численні легенди про чудесні події і явища, жоден богослов ніколи не зміг ні обгрунтувати, ні довести їх правильності (Наука.., 7, 1958, 41). 2. заст. Учень старшого класу духовної семінарії. Словник української мови в 11 томах
  8. богослов — Богослов, -ва м. 1) Богословъ. Богослов, та не однослов. Ном. 2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Сим. 175. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. І. 230. Словник української мови Грінченка