богослов
БОГОСЛО́В, а, ч.
1. Фахівець із богослов'я.
Повний переклад і видання Біблії українською мовою здійснили в кінці позаминулого століття письменники І. Нечуй-Левицький, П. Куліш та богослов Іван Пулюй (із журн.);
Пісня пісень написана давньоєврейською мовою, її авторство богослови визнають за Соломоном (із журн.).
2. заст. Учень старшого класу духовної семінарії.
– Богослови знають, що в мене не гурт-то грошей, обминають мою хату .. А мої дочки сидять, хоч і гарні (І. Нечуй-Левицький).
3. (з великої літери). Народна назва одного із християнських свят.
Хто не посіяв до Богослова, – говорилося в народному прислів'ї, – той не варт доброго слова (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)