богослов
БОГОСЛО́В, а, ч.
1. Фахівець з богослов’я.
Незважаючи на численні легенди про чудесні події і явища, жоден богослов ніколи не зміг ні обгрунтувати, ні довести їх правильності (Наука.., 7, 1958, 41).
2. заст. Учень старшого класу духовної семінарії.
— Богослови знають, що в мене не гурт-то грошей, обминають мою хату.. А мої дочки сидять, хоч і гарні (Н.-Лев., І, 1956, 121).
Словник української мови (СУМ-11)