богослов
Богослов, -ва
м.
1) Богословъ. Богослов, та не однослов. Ном.
2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Сим. 175. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. І. 230.
Словник української мови Грінченка