броня

ЗБРО́Я (знаряддя для нападу або оборони), ЗНА́РЯД діал., ОРУ́ЖЖЯ заст., БРО́НЯ́ заст., ПРИПА́С рідко. Усі жовніри, усі пани кинулись до зброї, вхопились за шаблі та рушниці (І. Нечуй-Левицький); У старовину люди вбивали списами й стрільбами.., і тільки цілковито впевнившись, що ті знаряди не відповідають своєму гуманному завданню, люди вигадали гармати (В. Самійленко); Крізь одчинені двері доносилось іржання голодних коней, що вступали у двір, і бряжчало оружжя на козаках (М. Коцюбинський).

БРО́НЯ́ (захисне облицювання із сталевих плит або листів на військових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін.), ПА́НЦИР (ПА́НЦЕР). На морі, в небі й на землі пливуть із броні кораблі (В. Сосюра); Кулі з крупнокаліберних кулеметів б'ють по панциру (танка), як молотки в кузні (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. броня — бро́ня іменник жіночого роду закріплення; документ про закріплення броня́ іменник жіночого роду захисна обшивка  Орфографічний словник української мови
2. броня — [брон’а] броун'і, ор. бронейу (захисна обшивка)  Орфоепічний словник української мови
3. броня — броні, ж. 1》 заст. Металевий одяг для воїна. || Зброя. 2》 Захисне облицювання із сталевих плит на військових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін. || Броньовані бойові машини. 3》 тільки броня. Закріплення когось або чогось за ким-, чим-небудь; документ на це закріплення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. броня — БРОНЯ́, і́, ж. 1. заст. Металевий одяг для захисту тіла воїна. Вже зібрався Олег віщий На вражу недолю, Їде конем білогривим По чистому полю. Блищить броня цареградська, Шелом аж палає (С.  Словник української мови у 20 томах
5. броня — І, ж. 1. Те, що уповільнює доступ інформації, її обробку. У тебе що, броня? Я тобі вже вп'яте повторюю! 2. Голова. Ну, в тебе і броня! Це найбільша шапка з усіх!  Словник сучасного українського сленгу
6. броня — БРОНЯ́, броні́, ж, 1. заст. Металевий одяг для захисту тулуба воїна. Вже зібрався Олег віщий На вражу недолю, Їде конем білогривим По чистому полю. Блищить броня цареградська, Шелом аж палає (Рудан., Тв.  Словник української мови в 11 томах
7. броня — Броня, -ні ж. Оружіе, броня. Стор. МПр. 4. Хто тебе наділив конем і бронею? Стор. І. 75. Вивели йому коня в броні. Чуб. ІІІ. 296. до броні! Къ оружію!  Словник української мови Грінченка