броня —
бро́ня іменник жіночого роду закріплення; документ про закріплення броня́ іменник жіночого роду захисна обшивка
Орфографічний словник української мови
броня —
броні, ж. 1》 заст. Металевий одяг для воїна. || Зброя. 2》 Захисне облицювання із сталевих плит на військових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін. || Броньовані бойові машини. 3》 тільки броня. Закріплення когось або чогось за ким-, чим-небудь; документ на це закріплення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
броня —
БРОНЯ́, і́, ж. 1. заст. Металевий одяг для захисту тіла воїна. Вже зібрався Олег віщий На вражу недолю, Їде конем білогривим По чистому полю. Блищить броня цареградська, Шелом аж палає (С.
Словник української мови у 20 томах
броня —
І, ж. 1. Те, що уповільнює доступ інформації, її обробку. У тебе що, броня? Я тобі вже вп'яте повторюю! 2. Голова. Ну, в тебе і броня! Це найбільша шапка з усіх!
Словник сучасного українського сленгу
броня —
ЗБРО́Я (знаряддя для нападу або оборони), ЗНА́РЯД діал., ОРУ́ЖЖЯ заст., БРО́НЯ́ заст., ПРИПА́С рідко. Усі жовніри, усі пани кинулись до зброї, вхопились за шаблі та рушниці (І. Нечуй-Левицький); У старовину люди вбивали списами й стрільбами..
Словник синонімів української мови
броня —
БРОНЯ́, броні́, ж, 1. заст. Металевий одяг для захисту тулуба воїна. Вже зібрався Олег віщий На вражу недолю, Їде конем білогривим По чистому полю. Блищить броня цареградська, Шелом аж палає (Рудан., Тв.
Словник української мови в 11 томах
броня —
Броня, -ні ж. Оружіе, броня. Стор. МПр. 4. Хто тебе наділив конем і бронею? Стор. І. 75. Вивели йому коня в броні. Чуб. ІІІ. 296. до броні! Къ оружію!
Словник української мови Грінченка